Пошук
Пошук
Сторінки
Записи
  • UA
  • EN
  • EN
  • UKRENERGO REVIEW 23-30 БЕРЕЗНЯ 2018 РОКУ

    Стовпчики термометра повільно але впевнено здіймаються вгору, а отже причин для активностей прийдешніми вихідними лише побільшає. Втім почати вашу мандрівку в обійми весни пропонуємо уже зараз з традиційного огляду новин світової енергетики Ukrenergo review. 5 історій. 5 хвилин вашого часу.

    Фото – oilreview.kiev.ua

    1. 8 мільярдів євро на energy storages. Найбільший виробник електроенергії Франції компанія EDF заявила, що до 2035 року створить 10 ГВт сховищ для електроенергії в усьому світі. Для цього компанія планує інвестувати 8 млрд євро упродовж 2018-2035 років. EDF, яка вже експлуатує гідроелектростанції та акумулятори промислового розміру, має на меті стати французьким та європейським лідером ринку, пропонуючи акумулятори для клієнтів у роздрібній енергетиці. Крім того, французька компанія планує створювати сховища електроенергії і в Африці. Працюючи з місцевими партнерами, EDF має намір до 2035 року розробити портфель із 1,2 мільйона незалежних африканських клієнтів. “З будівництвом нових сховищ ми зуміємо отримати додаткові ресурси для зберігання енергії з поновлюваних джерел, а також гарантувати продуктивність та збалансованість мережі”, – заявив журналістам виконавчий директор EDF Жан-Бернард Леві. Керівник компанії також зазначив, що EDF подвоїть фінансування своїх досліджень та розробок технологій сховищ електроенергії до 70 млн євро на період 2018-2020 рр. Крім того, у найближчі два роки підрозділ EDF New Business також планує інвестувати близько 15 млн євро (близько третини своїх інвестицій) у проекти та стартапи, пов’язані з енергозбереженням. План будівництва сховищ електроенергії є другим великим інвестиційним проектом французької компанії, спрямованим на перехід до більшої кількості поновлюваних джерел енергії. Нагадаємо, що у грудні 2017 EDF заявила про інвестування близько 25 млрд євро на будівництво 30 ГВт сонячних потужностей упродовж 2020-2035 рр. Ще одна «ластівка» того, що навіть великі гравці ринку приймають нові правила енергетичної гри з фокусом на енергоефективності та «зелених» трендах.

    Фото – euroformatsteel.com

    2. Глобальний попит на електроенергію в 2017 зріс на 3,1%. Глобальний попит на електроенергію зріс на 3,1% в 2017 році завдяки внескам Китаю та Індії. На обидві країни припали близько 70% зростання, повідомляє Міжнародне енергетичне агентство. Близько третини світового населення, що проживають в даний час в Індії та Китаї, спричинили збільшення попиту на електроенергію на загальну суму 540 ТВ∙год, в той час як загальносвітовий показник сягнув 780 ТВ∙год. Агентство також повідомило про викиди CO2 у 2017 році, а також відмітило, що Індія досягла значних успіхів у поліпшенні доступу до електроенергії. І це дійсно так, адже близько півмільярда людей отримали доступ до електроенергії з 2000 року. На сьогодні рівень електрифікації Індії сягає 82%, що майже вдвічі перевищує показник 2000 року – 43%. Зростання попиту на електроенергію в країнах з економікою, що розвивається, залишається тісно пов’язаним із темпами економічного зростання. У Китаї економічний зростання ставить майже 7% і тепле літо спричинило збільшення попиту на електрику на 6%. У Індії зростання попиту склало більш ніж 12%. Ще 10 відсотків світового попиту на електроенергію було зареєстровано в інших країнах з перехідною економікою в Азії. У розвинених країнах, зокрема у США, попит на електроенергію скоротився майже на 80 ТВ∙год порівняно з 2016 роком. В ЄС ріст споживання електроенергії сягнув 2,3% (або 75 ТВт∙год), що дорівнювало зростанню економіки приблизно на 2,3%. Детальніше із даними МЕА за 2017 рік можна ознайомитися тут.

    Фото – pv-magazine-india.com

    3. Надійна інфраструктура мережі – основна енергетичного майбутнього Індії. Індія встигає не лише швидко надавати доступ до електрики для населення, але й водночас прагне стати світовим лідером з темпів впровадження відновлювальних джерел енергії. Зокрема, Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді поставив мету підвищити рівень генерації з відновлювальних джерел на рівні 175 ГВт до 2022 року. Однак для цього країна повинна зміцнити свої мережі та енергосистеми, а також зосередити увагу на чіткій політичній структурі. Про це заявив керівник Міжнародного агентства з відновлювальної енергії (ІRENA) Аднан Амін в кулуарах Сінгапурського міжнародного Energy Week 2018. Країна, яка на сьогодні володіє відновлювальними потужностями на рівні близько 60 ГВт, вже стала одним з найважливіших ринків для альтернативних джерел енергії у світі. Індія чітко спрямована на отримання більшої кількості відновлювальної енергії. Однак на цьому шляху постає проблема – надійність інфраструктури передачі електроенергії. В IRENA заявляють, що інвестори зацікавлені у модернізації даної інфраструктури. Втім керівник організації також наголосив, що існує ряд ключових ризиків, пов’язаних в першу чергу з національною валютою та політикою, а також вартістю капіталу в Індії. Якщо інвесторам буде надано чітке розуміння надійної політичної основи та механізмів хеджування (страхування ризиків), які дозволять їм зменшити вартість капіталу, це матиме позитивний сигнал та пришвидшить модернізацію індійської енергетичної системи. Водночас в IRENA відзначили, що відновлювальні джерела енергії мають величезне майбутнє в Індії.

    Фото – hel.fi

    4. Гельсінкі стане кліматичнонейтральним містом до 2035 року. Група експертів Гельсінкі представила проект плану дій, в якому описується, яким чином місто може стати вуглецевонейтральним до 2035 року. У документі під назвою «Carbon Neutral Helsinki 2035» розповідається про те, як зменшити споживання енергії, а також як збільшити місцеве виробництво відновлюваної енергії в столиці Фінляндії. У вересні 2017 році керівництвом Гельсінкі було прийнято рішення змінити термін виконання завдання досягнення кліматичних цілей з 2050 на 2035 рік. Новий план містить 143 заходи, які дозволять місту досягти цих амбітних цілей, зазначає Еса Нікунов, генеральний директор міської екологічної служби. Передбачається, що до 2035 року викиди парникових газів повинні бути зменшені на 80% порівняно з рівнем 1990 року. На сьогодні Гельсінкі знизили викиди вуглецю на 25% від рівня 1990 року або на 1000 кілотонн на рік. Для досягнення мети місто має «прибрати» ще 2000 кілотонн викидів. Найбільшим джерелом викидів парникових газів в Гельсінкі є опалення (теплопостачання). Згідно з планом дій, місто може економічно ефективно скоротити споживання теплової енергії будівлями за допомогою модернізації старого житлового фонду та введення більш жорстких стандартів для нового будівництва. Крім того, до 2035 інтегровані в будівлі сонячні електростанції будуть виробляти 1/6 частину електроенергії, яка споживається столицею Фінляндії. Згідно з планом, Гельсінкі може скоротити викиди парникових газів у транспортному секторі на 69% за допомогою ширшого використання та поширення електромобілів, частка яких до 2035 року має сягнути 30% всього парку. Остаточне рішення щодо даного плану буде прийнято міською радою Гельсінкі. Чудовий приклад для решти європейських столиць.

    Фото – sciencedaily.com

    5. Електроенергія не лише від сонця, але й з тіні. У майбутньому можна буде отримувати електроенергію навіть за допомогою листя, які коливає вітер. Дослідники з Лабораторії органічної електроніки в Університеті Лінчепінга (Швеція) розробили матеріал, який генерує електричний імпульс завдяки постійному переходу зі світла в тінь і назад. Результати дослідження підтверджені комп’ютерним моделюванням та експериментально і були опубліковані в журналі Advanced Optical Materials. Керівником проекту є Магнус Йонссон, керівник дослідницької групи з органічної фотоніки та нанооптики в вищезазначеній лабораторії Університету Лінчепінга. Раніше разом зі своїми колегами з Університету Ґетеборга, Магнус і його команда розробили невеликі наноантени, які поглинають сонячне світло і виділяють тепло. А тепер створено крихітний оптичний генератор, який складається з безлічі наноантен, включених в структуру піроелектричної плівки. Піроелектрична плівка – це такий матеріал, який видає напругу при його нагріванні або охолодженні. Зміна температури призводить до генерації електричного струму. А самі антени представляють собою золоті диски діаметром 160 нм (0,16 мкм). Вони поміщаються на спеціальну підкладку і покриваються полімерною плівкою для створення піроелектричних властивостей. «Мільярди наноантен можуть бути рівномірно розташовані на скільки завгодно великих площах. Відстань між цими дисками в нашому випадку становить близько 0,3 мікрометра. Ми використовували для виготовлення антен золото і срібло, але їх також можна зробити з алюмінію або міді”, – говорить Магнус Йонссон. Антени генерують тепло, яке потім перетворюється в електрику за допомогою полімеру. Як же працюватиме такий складний науковий механізм? Доволі просто: вітер колихатиме гілки, і різні ділянки оптичного генератора виявлятимуться то на сонячному світлі, то в тіні від листя. Саме це створюватиме в ньому безліч невеликих електричних імпульсів, що в сукупності даватимуть струм. Наразі дослідження знаходяться на ранній стадії, але в майбутньому буде можливо використовувати природні коливання між сонячним світлом і тінню під деревами для генерування електрики.

    Поділитись:

    Вас може зацікавити