Пошук
Пошук
Сторінки
Записи
  • UA
  • EN
  • EN
  • UKRENERGO REVIEW 16 ЛЮТОГО – 23 ЛЮТОГО 2018 РОКУ

    Зима поволі залишає свої позиції, поступаючись весняній порі. Невдовзі теплі промені сонця зігріватимуть міста та країни, однак для найбільш нетерплячих пропонуємо поринути у гарячий буревій новин світової енергетики просто зараз. Перед останніми зимовими вихідними до вашої уваги:

    Фото – znaj.ua

    1. Зелена енергетика перемагає вугілля у Європі. У 2017 році в Євросоюзі кількість виробленої електроенергії з відновлюваних джерел вперше перевищила кількість електроенергії, що виробляють вугільні електростанції. Про це йдеться в доповіді на основі даних щодо ринку електроенергії від кожної з 28 країн-членів ЄС. Документ був опублікований центрами з вивчення зміни клімату Sandbag (Великобританія) і Agora Energiewende (Німеччина). За результатами 2017 року споживання електроенергії в ЄС зросло на 0,7%. Але при цьому енергії з відновлюваних джерел вперше стало вироблятися більше, ніж з кам’яного і бурого вугілля, і зросло на 12% – до 679 ТВт∙год. Найбільший внесок (19%) зробили вітряні електростанції, більшість з яких працює у Великобританії та Німеччині. До речі, Великобританія належить до п’яти країн-членів ЄС, які вже заявили про відмову від видобутку вугілля. Нещодавно країна підтвердила наміри закрити залишки вугільних установок до 2025 року. Компанію туманному Альбіону складають Нідерланди, Данія, Португалії та Франція. Варто також відзначити, що електроенергія з відновлюваних джерел швидко розвивається не тільки в Євросоюзі. У 2016 р. темпи зростання сонячних електростанцій по всьому світу вперше стали вищими за темпи розвитку вугільних. За даними Міжнародного енергетичного агентства приріст потужності сонячних електростанцій досяг 74 ГВт, а вугільних – лише 57 ГВт. Що ж, «зелена» генерація перемогла у заліку за 2017 рік.

    Зображення – grifre.org

    2. Інтеграція Західних Балкан у загальноєвропейський енергетичний ринок. В доповіді Секретаріату Енергетичного Співтовариства надається огляд прогресу, досягнутого західнобалканськими членами організації щодо інтеграції до Європейського Союзу в енергетичному секторі. Директор Секретаріату Янез Копач зазначив: «Хоча Енергетичне Співтовариство виявилося ефективним інструментом у справі сприяння та прискорення енергетичних реформ на Західних Балканах, певні розбіжності між балканськими країнами та ЄС залишаються. Для вирішення непорозумінь необхідно більше інструментів для забезпечення ефективної реалізації енергетичних реформ на місцях. Крім того, життєво важливо, щоб Західні Балкани не залишалися позаду в процесах «чистої» енергетики.» У доповіді йдеться, що Чорногорія є лідером в частині дотримання зобов’язань за Договором про Енергетичне співтовариство. Сербія добре працює над законами, але повільно їх реалізовує. До речі, ці дві країни уже розпочали переговори про вступ до ЄС. За ними йдуть Албанія та колишня Югославська Республіка Македонія, які отримали статус кандидата на членство в ЄС та перебувають на перехресті між пришвидшенням і стагнацією реформ у сфері енергетики. Інший приклад – Косово, що має хороший досвід у сфері транспортування за складних зовнішніх обставин, однак мусить зробити більше для того, щоб отримати правильну структуру ринку та екологічну ефективність. Нарешті, Боснія і Герцеговина, як потенційний кандидат на вступ до ЄС, поки що відстає від інших. Зважаючи на це, необхідно, щоб Європейський Союз через Енергетичне Співтовариство та інші регіональні платформи продовжував надавати експертну допомогу та підтримувати енергетичну політику Балканських країн на найвищому рівні.

    Зображення – ukrinform.ua

    3. 43 млн євро на розвиток енергетики Молдови. ЄС виділить € 43 млн на енергетичні проекти Молдови для поліпшення інфраструктури та постачання громадян якісною питною водою та електроенергією. Про це повідомляє молдовське Міністерство сільського господарства, регіонального розвитку та захисту навколишнього середовища. Реалізація цього проекту фінансової допомоги є дуже важливою для уряду Молдови, а також для місцевих органів влади. Він буде впроваджуватися спільно з проектом GIZ (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit) «Модернізація місцевих державних служб в Молдові». Завдяки техдопомозі понад 200 тисяч громадян з 22 населених пунктів Молдови зможуть користуватися поліпшеною енергетичною інфраструктурою. Крім цього, завдяки ЄС буде реалізований і ряд інших енергетичних проектів, зазначив Міністр Лівіу Волконовіч. За словами глави делегації Євросоюзу в Молдові, посла Петера Михалко, фінансова допомога ЄС спрямована на підвищення якості життя молдовських громадян. Дипломат при цьому наголосив, що реалізація проектів буде проходити під постійним моніторингом європейських експертів. Перший транш фінансової допомоги в розмірі близько € 3 млн буде спрямовано на розробку технічної документації, а решта коштів – на практичну реалізацію самих проектів, розрахованих до кінця 2019 року. Допомога передбачає впровадження 8 проектів у сфері енергоефективності держустанов. Зокрема, буде побудовано близько 300 км систем водопостачання та каналізації і 7 очисних станцій, а також скорочено енергоспоживання в 10 держустановах країни. Для невеликої Молдови подібні масштаби модернізації, безперечно, є значущими.

    Фото – energylivenews.com

    4. Енергетичні реформи Сінгапуру. Уряд Сінгапуру остаточно підтвердив плани щодо введення податку на вуглекислий газ з 2019 року. Ставка податку починатиметься з 5 доларів США за тонну викидів парникових газів до 2023 року. Після зазначеного періоду вона поступово зростатиме до 10 і 15 доларів США за тонну викидів до 2030 року. Оголошуючи плани в рамках бюджету, Міністр фінансів Сінгапуру Хенг Сві Кіт зазначив, що новий податок стосуватиметься в першу чергу великих промислових об’єктів, які генерують понад 25 000 тонн викидів парникових газів щороку та становлять близько 80% викидів у країні. Уряд очікує, що податок на вуглець стимулюватиме підприємства вживати заходи щодо скорочення викидів та впровадження енергоефективних технологій. Компанії, які акцентуватимуть увагу на зменшенні викидів, будуть більш конкурентоспроможними, оскільки все більше країн запроваджують жорсткі обмеження щодо викидів вуглецю. Також запровадження податку відкриє нові можливості в таких галузях як стійка енергетика та чисті технології. Варто відзначити, що крім цього в Сінгапурі паралельно запроваджується новий ринок електроенергії. Покроково більшості споживачів було надано можливість вибору: від купівлі електроенергії за регульованим тарифом, до купівлі від роздрібних мереж, які пропонують пакети за різними ціновими планами. У 2018-му такі ж можливості отримають малі домогосподарства та бізнес, які наразі купують електроенергію лише за фіксованим тарифом. Частка таких споживачів наразі налічує близько 1,3 млн. Генеруючі компанії та незалежні роздрібні торговці електроенергії уже готуються до відкриття нового ринку та нових можливостей активно комунікуючи з потенційними споживачами. Комплексна енергетична політика заради чистого майбутнього – чудовий приклад від «азійського тигра».

    Фото – mirvokrug.blog

    5. Енергія з повітря. У Лондоні представили стартап Moya Power – легкий та гнучкий листовий матеріал, що може самостійно обробляти енергію вітру в різних нетипових місцях. Наприклад, за допомогою сильних протягів у метро. Компанія займається дослідженням та розробкою екологічно чистого енергетичного рішення. Автори проекту розробили конструкцію зі спеціальних панелей, які оснащені тисячами рухомих пластин, що починають генерувати електроенергію від рухів повітряних мас. Кожен лист Moya Power складається з тисячі вільно розташованих ниток, які в свою чергу мають гнучку п’єзоелектричну плівку. Ця плівка перетворює тиск, викликаний рухом вітру, в електричну енергію. Всі електричні з’єднувачі та компоненти разом з п’єзоелектричними плівками ламіновані пластиковими захисними шарами. Це робить конструкцію більш довговічною. Розробники проекту стверджують, що технологія дозволить генерувати додаткову електроенергію для станцій лондонської підземки 24 години на добу. Завдяки своїй легкій та гнучкій конструкції Moya Power може бути розташованим в темних та важкодоступних місцях, тобто там, де інші енергетичні рішення не працюватимуть. Крім того, розміри п’єзоелектричних ниток можна оптимізувати для різних умов вітру. Пілотна установка вже запущена у Лондоні. Якщо Moya Power покаже суттєві результати, то в майбутньому подібні пристрої можуть з’явитися і в інших місцях. Наприклад, великий потенціал мають хмарочоси, промислові зони або будь-які інші вітрові райони міст.

    Поділитись:

    Вас може зацікавити