Пошук
Пошук
Сторінки
Записи
  • UA
  • EN
  • EN
  • Будівництво енергомосту «Україна — ЄС» несе ризики для енергосистеми України

    Наразі Міністерство енергетики та вугільної промисловості України має намір погодити підписання контракту на будівництво «Енергомосту «Україна — ЄС», за рахунок якого планується розширити «остров Бурштинської ТЕС».

    Цей проект було затверджено Кабінетом міністрів України у 2015 році (Розпорядження від 15.06.2015 р. №671-р) для розширення можливостей для експорту електроенергії з України в Європу. Він передбачає виділення другого енергоблоку Хмельницької АЕС (ХАЕС) потужністю 1000 МВт разом з повітряною лінією (ПЛ) 750 кВ «ХАЕС — Жешув» для експорту електроенергії до Польщі.

    Для будівництва енергомосту залучають приватного інвестора в межах державно-приватного партнерства. Після завершення будівництва передбачається, що вся вироблена другим блоком ХАЕС електроенергія 20 років поспіль буде продаватися одній приватній компанії за заздалегідь визначеною ціною для подальшого експорту в країни ЄС.

    Вважаємо за потрібне наголосити, що сьогодні склалася ситуація, за якої розширення «острову Бурштинської ТЕС» за рахунок будівництва енергомосту «Україна — ЄС» є недоцільним, як з економічної точки зору, так і в контексті інтеграції енергосистеми України до енергомережі континентальної Європи (ENTSO-E).

    Реформа ринку електричної енергії та інтеграція української енергосистеми до ENTSO-E передбачають об’єднання європейського та українського ринків електроенергії на принципах прозорості, конкуренції, економічної привабливості та політичної неупередженості. Водночас навіть успішна реалізація проекту будівництва «Енергомосту «Україна — ЄС» залишить ізольованим енергетичний ринок України від європейського ринку електричної енергії та не забезпечить умов для конкуренції на внутрішньому ринку. Адже за його підсумками відкриється лише одна можливість — експорт електроенергії з єдиного блоку ХАЕС для однієї приватної компанії.

    Більше того, проект «Енергомосту «Україна— ЄС» має наступні недоліки:

    • не доведена безпечна робота другого енергоблоку ХАЕС з точки зору живлення власних потреб та динамічної стійкості;
    • втрачається будь-яка можливість використання електроенергії другого енергоблоку ХАЕС для потреб України (передбачений прямий експортний контракт на 20 років) в умовах, коли ДП «НАЕК «Енергоатом» має продавати 90% електроенергії на внутрішньому ринку за регульованими обмеженими цінами: 75% — Гарантованому покупцю для потреб населення і 15% — для закупівлі втрат оператором системи передачі та операторами систем розподілу. Можливості для експорту електроенергії з решти АЕС взагалі не передбачені.
    • обмеження генерації решти енергоблоків Рівненської та Хмельницької АЕС для потреб України
    • непрозоре ціноутворення на електроенергію, яка буде викуплена у державного Енергоатома приватною компанією на 20 років вперед. Адже ціна має встановлюватися заздалегідь для всього терміну дії контракту.
    • Не виконане дослідження можливості безпечного відокремлення енергоблоку № 2 ХАЕС від ОЕС України
    • Проект не узгоджено з ENTSO-E та системним оператором Польщі PSE Operator. Відсутні дослідження його впливу на роботу мережі ENTSO-E

    Водночас єдиною можливістю суттєво збільшити конкуренцію та допустити європейських гравців на український ринок у стислий термін, тобто до повної синхронізації з ENTSO–E, є будівництво вставки постійного струму (ВПС) потужністю від 600 МВт на межі ОЕС України та острову Бурштинської ТЕС (ПС 750 “Західноукраїнська”).

    Цей проект може бути реалізований за 2,5 роки, а орієнтовні витрати складуть – до 150 млн доларів. При цьому очікуваний економічний ефект для ОЕС України від роботи вставки постійного струму вже в перший рік експлуатації може скласти від 150 млн доларів. Таким чином, цей проект може окупитися ще до повної синхронізації з ENTSO-E.

    Будівництво ВПС не означає відмову системного оператора Укренерго від планів повністю синхронізувати українську енергосистему з європейською. Навпаки, реалізація цього проекту значно полегшить об’єднання енергосистем та суттєво підвищить рівень операційної безпеки функціонування ОЕС України. Наприклад, забезпечить додаткові резерви регулювання частоти та потужності, можливість регулювання напруги, ліквідації кільцевих перетоків з країн ЄС через територію України. А також забезпечить енергосистему України незалежним джерелом потужності у разі виникнення системної аварії, а саме – за рахунок резервування власних потреб Хмельницької, Рівненської АЕС та інших атомних і теплових електричних станцій. Саме з цих причин ВПС широко використовуються в рамках енергосистеми континентальної Європи.

    Поділитись:

    Вас може зацікавити